ядовитий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ядови́тий ядови́та ядови́те ядови́ті
родовий ядови́того ядови́тої ядови́того ядови́тих
давальний ядови́тому ядови́тій ядови́тому ядови́тим
знахідний ядови́тий, ядови́того ядови́ту ядови́те ядови́ті, ядови́тих
орудний ядови́тим ядови́тою ядови́тим ядови́тими
місцевий на/у ядови́тому, ядови́тім на/у ядови́тій на/у ядови́тому, ядови́тім на/у ядови́тих

Словник синонімів

ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙрідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙрідко, ТРУ́ЙНИЙдіал.; ТОКСИ́ЧНИЙспец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М. Рильський); Скільки ж він там в окопі пробув - газів отруйливих наковтавсь (О. Гончар); Збирали вони.. колекції метеликів, жуків, сколопендр, навіть отрутних тарантулів (З. Тулуб); Всі виходи вони замурували Цементом наглухо... Пустили газ ядучий (Л. Забашта); Кругом болото - грузьке, широке, Труйне повітря вдихають груди (П. Грабовський); В нашій країні значно розвинулись дослідження мікроскопічних токсичних грибів та викликаних ними отруєнь сільськогосподарських тварин і людей (з журналу).