явлений 2 значення
-1-
дієприкметник
(виявлений, показаний) [рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | я́влений | я́влена | я́влене | я́влені |
родовий | я́вленого | я́вленої | я́вленого | я́влених |
давальний | я́вленому | я́вленій | я́вленому | я́вленим |
знахідний | я́влений, я́вленого | я́влену | я́влене | я́влені, я́влених |
орудний | я́вленим | я́вленою | я́вленим | я́вленими |
місцевий | на/у я́вленому, я́вленім | на/у я́вленій | на/у я́вленому, я́вленім | на/у я́влених |
-2-
прикметник
(чудодійний) [рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | я́влений | я́влена | я́влене | я́влені |
родовий | я́вленого | я́вленої | я́вленого | я́влених |
давальний | я́вленому | я́вленій | я́вленому | я́вленим |
знахідний | я́влений, я́вленого | я́влену | я́влене | я́влені, я́влених |
орудний | я́вленим | я́вленою | я́вленим | я́вленими |
місцевий | на/у я́вленому, я́вленім | на/у я́вленій | на/у я́вленому, я́вленім | на/у я́влених |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | явле́ний | явле́на | явле́не | явле́ні |
родовий | явле́ного | явле́ної | явле́ного | явле́них |
давальний | явле́ному | явле́ній | явле́ному | явле́ним |
знахідний | явле́ний, явле́ного | явле́ну | явле́не | явле́ні, явле́них |
орудний | явле́ним | явле́ною | явле́ним | явле́ними |
місцевий | на/у явле́ному, явле́нім | на/у явле́ній | на/у явле́ному, явле́нім | на/у явле́них |