-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив юстува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   юсту́ймо
2 особа юсту́й юсту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа юстува́тиму юстува́тимемо, юстува́тимем
2 особа юстува́тимеш юстува́тимете
3 особа юстува́тиме юстува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа юсту́ю юсту́ємо, юсту́єм
2 особа юсту́єш юсту́єте
3 особа юсту́є юсту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
юсту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. юстува́в юстува́ли
жін. р. юстува́ла
сер. р. юстува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
юсто́ваний
Безособова форма
юсто́вано
Дієприслівник
юстува́вши