юстувальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юстува́льний юстува́льна юстува́льне юстува́льні
родовий юстува́льного юстува́льної юстува́льного юстува́льних
давальний юстува́льному юстува́льній юстува́льному юстува́льним
знахідний юстува́льний, юстува́льного юстува́льну юстува́льне юстува́льні, юстува́льних
орудний юстува́льним юстува́льною юстува́льним юстува́льними
місцевий на/у юстува́льному, юстува́льнім на/у юстува́льній на/у юстува́льному, юстува́льнім на/у юстува́льних