юстувальний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | юстува́льний | юстува́льна | юстува́льне | юстува́льні |
родовий | юстува́льного | юстува́льної | юстува́льного | юстува́льних |
давальний | юстува́льному | юстува́льній | юстува́льному | юстува́льним |
знахідний | юстува́льний, юстува́льного | юстува́льну | юстува́льне | юстува́льні, юстува́льних |
орудний | юстува́льним | юстува́льною | юстува́льним | юстува́льними |
місцевий | на/у юстува́льному, юстува́льнім | на/у юстува́льній | на/у юстува́льному, юстува́льнім | на/у юстува́льних |