-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | юрби́тися, юрби́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | юрбі́мося, юрбі́мось, юрбі́мся |
2 особа | | юрбі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | юрби́тимемося, юрби́тимемось, юрби́тимемся |
2 особа | | юрби́тиметеся, юрби́тиметесь |
3 особа | юрби́тиметься | юрби́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | юрбимо́ся, юрбимо́сь |
2 особа | | юрбите́ся, юрбите́сь |
3 особа | юрби́ться | юрбля́ться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
юрблячи́сь |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | юрби́вся, юрби́всь | юрби́лися, юрби́лись |
жін. р. | юрби́лася, юрби́лась |
сер. р. | юрби́лося, юрби́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
юрби́вшись |
Словник синонімів
СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. - Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з’юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони [селяни] тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). - Пор. 1. збира́тися.