-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив юрби́тися, юрби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   юрбі́мося, юрбі́мось, юрбі́мся
2 особа   юрбі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   юрби́тимемося, юрби́тимемось, юрби́тимемся
2 особа   юрби́тиметеся, юрби́тиметесь
3 особа юрби́тиметься юрби́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа   юрбимо́ся, юрбимо́сь
2 особа   юрбите́ся, юрбите́сь
3 особа юрби́ться юрбля́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
юрблячи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. юрби́вся, юрби́всь юрби́лися, юрби́лись
жін. р. юрби́лася, юрби́лась
сер. р. юрби́лося, юрби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
юрби́вшись

Словник синонімів

СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯрозм.,ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯрозм.,СКУ́ПЛЮВАТИСЯрозм.,КУ́БЛИТИСЯрозм.,ТЛУМИ́ТИСЯдіал.,ГЛОТИ́ТИСЯдіал. - Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з’юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони [селяни] тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). - Пор. 1. збира́тися.