юність 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(селище в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ю́ність  
родовий Ю́ності  
давальний Ю́ності  
знахідний Ю́ність  
орудний Ю́ністю  
місцевий на/у Ю́ності  
кличний Ю́носте*  
відмінок однина множина
називний ю́ність  
родовий ю́ності  
давальний ю́ності  
знахідний ю́ність  
орудний ю́ністю  
місцевий на/у ю́ності  
кличний ю́носте*  

Словник синонімів

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди),ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́Крозм.,ЮНЬ поет.,МОЛОДНЕ́ЧАрозм.,МОЛОДЯ́ТАрозм.,ЧЕ́ЛЯДЬзаст.;ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОКрозм.,ОБРО́СТЬрозм.,ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп’ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, - Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? - Так, - відповіла Люба. - Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); [Зозуля:] Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).
МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки),Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм.,МО́ЛОДОЩІрозм.,ВЕСНА́розм.Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); [Кіндрат Антонович:] Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).

Словник антонімів

СТАРИЙ МОЛОДИЙ
Який має багато років, похилого віку. Який має небагато років, юний.
Старий, а, е ~  молодий, а, е батько, вдівець, вигляд, вовк, дерево, дівка, дружина, корова, листя, людина, пагіння, парубок, тітка. Старий, а, е бабуся, дідусь, дядько, тітка ~  молодий, а, е дівчина, донька, зять, невістка, обличчя, парубок. Бути, залишатися, ставати, уважатися стариммолодим. Досить, дуже, зовсім, цілком стариймолодий. У знач. ім.: Старий, а, е - людина, яка прожила багато років ~  молодий, а, е - людина, яка прожила небагато років.
Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ю́ність  
родовий Ю́ності  
давальний Ю́ності  
знахідний Ю́ність  
орудний Ю́ністю  
місцевий на/у Ю́ності  
кличний Ю́носте*  
відмінок однина множина
називний ю́ність  
родовий ю́ності  
давальний ю́ності  
знахідний ю́ність  
орудний ю́ністю  
місцевий на/у ю́ності  
кличний ю́носте*  

Словник синонімів

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди),ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́Крозм.,ЮНЬ поет.,МОЛОДНЕ́ЧАрозм.,МОЛОДЯ́ТАрозм.,ЧЕ́ЛЯДЬзаст.;ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОКрозм.,ОБРО́СТЬрозм.,ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп’ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, - Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? - Так, - відповіла Люба. - Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); [Зозуля:] Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).
МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки),Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм.,МО́ЛОДОЩІрозм.,ВЕСНА́розм.Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); [Кіндрат Антонович:] Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).

Словник антонімів

СТАРИЙ МОЛОДИЙ
Який має багато років, похилого віку. Який має небагато років, юний.
Старий, а, е ~  молодий, а, е батько, вдівець, вигляд, вовк, дерево, дівка, дружина, корова, листя, людина, пагіння, парубок, тітка. Старий, а, е бабуся, дідусь, дядько, тітка ~  молодий, а, е дівчина, донька, зять, невістка, обличчя, парубок. Бути, залишатися, ставати, уважатися стариммолодим. Досить, дуже, зовсім, цілком стариймолодий. У знач. ім.: Старий, а, е - людина, яка прожила багато років ~  молодий, а, е - людина, яка прожила небагато років.
Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ