ювілейний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ювіле́йний ювіле́йна ювіле́йне ювіле́йні
родовий ювіле́йного ювіле́йної ювіле́йного ювіле́йних
давальний ювіле́йному ювіле́йній ювіле́йному ювіле́йним
знахідний ювіле́йний, ювіле́йного ювіле́йну ювіле́йне ювіле́йні, ювіле́йних
орудний ювіле́йним ювіле́йною ювіле́йним ювіле́йними
місцевий на/у ювіле́йному, ювіле́йнім на/у ювіле́йній на/у ювіле́йному, ювіле́йнім на/у ювіле́йних