-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний щедрі́вник щедрі́вники
родовий щедрі́вника щедрі́вників
давальний щедрі́вникові, щедрі́внику щедрі́вникам
знахідний щедрі́вника щедрі́вників
орудний щедрі́вником щедрі́вниками
місцевий на/у щедрі́вникові, щедрі́внику на/у щедрі́вниках
кличний щедрі́внику щедрі́вники

Словник синонімів

ЩЕДРІ́ВНИК (той, хто ходить щедрувати, щедрує), ЩЕДРУВА́ЛЬНИК. Участь у щедруванні беруть студенти, робітники, вчителі, науковці і всі охочі. Вік щедрівників не обмежується (з журналу); По засніжених вулицях шумними ватагами снували щедрувальники (С. Добровольський).