-1-
іменник жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ща́сниця ща́сниці
родовий ща́сниці ща́сниць
давальний ща́сниці ща́сницям
знахідний ща́сницю ща́сниць
орудний ща́сницею ща́сницями
місцевий на/у ща́сниці на/у ща́сницях
кличний ща́снице ща́сниці

Словник синонімів

ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯч. і ж., розм.Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів’я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п’ятниця (прислів’я).