-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | щади́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | щаді́мо, щаді́м |
2 особа | щади́ | щаді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | щади́тиму | щади́тимемо, щади́тимем |
2 особа | щади́тимеш | щади́тимете |
3 особа | щади́тиме | щади́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | щаджу́ | щадимо́, щади́м |
2 особа | щади́ш | щадите́ |
3 особа | щади́ть | щадя́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
щадячи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | щади́в | щади́ли |
жін. р. | щади́ла |
сер. р. | щади́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
щади́вши |
Словник синонімів
БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ [ВБЕРІГА́ТИ], ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. - Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́ [вберегти́], пожалі́ти, пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", - могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); - Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); - Пустився в бійку - чуба не жалій! (прислів’я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). - Пор. 1. оберіга́ти.
ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ [ОЩАДЖА́ТИ], ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. - Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п’ятку (І. Франко); Життя вчить їх [селян] економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). - Пор. 2. берегти́.
ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. - Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони [фашисти] піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); - Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); [Шрам:] Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).