штурхонути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | штурхону́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | штурхоні́мо, штурхоні́м | |
2 особа | штурхони́ | штурхоні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | штурхону́ | штурхонемо́, штурхоне́м |
2 особа | штурхоне́ш | штурхонете́ |
3 особа | штурхоне́ | штурхону́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | штурхону́в | штурхону́ли |
жін.р. | штурхону́ла | |
сер.р. | штурхону́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
штурхону́вши |