-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив штурмува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штурму́ймо
2 особа штурму́й штурму́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штурмува́тиму штурмува́тимемо, штурмува́тимем
2 особа штурмува́тимеш штурмува́тимете
3 особа штурмува́тиме штурмува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штурму́ю штурму́ємо, штурму́єм
2 особа штурму́єш штурму́єте
3 особа штурму́є штурму́ють
Активний дієприкметник
штурму́ючий
Дієприслівник
штурму́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штурмува́в штурмува́ли
жін. р. штурмува́ла
сер. р. штурмува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
штурмо́ваний
Безособова форма
штурмо́вано
Дієприслівник
штурмува́вши

Словник синонімів

АТАКУВА́ТИ (навально наступати на ворога), ШТУРМУВА́ТИ (рішуче наступати на фортецю, укріплення, опорний пункт). - Док.: атакува́ти. Застава дістала наказ приєднатись до сотні стрільців, що мусила ще вночі атакувати з флангу ворога над річкою (М. Трублаїні); Цілий день стояв густий туман, артилерія не могла стріляти, бійці штурмували позиції ворога майже без гарматного підготування (Ю. Яновський).
ВИВЧА́ТИщо (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ[УЧИ́ТИ], ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИчим,СТУДІЮВА́ТИкнижн.,ПРОХО́ДИТИрозм., ШТУРМУВА́ТИрозм., ВГРИЗА́ТИСЯ[УГРИЗА́ТИСЯ]в що, розм. рідко;ПІЗНАВА́ТИ, ВЗНАВА́ТИ[УЗНАВА́ТИ], СПІЗНАВА́ТИрозм. (осягати розумом явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-, що-небудь). - Док.: ви́вчити, опанува́ти, оволоді́ти, ви́студіювати, пройти́, пізна́ти, взна́ти[узна́ти], спізна́ти. В Зубівці є молоді гурток, Який вивчає мову Руставелі (М. Рильський); Вони починають учити європейські мови (Леся Українка); Вона говорила дітям, як вони.. повинні опановувати знання (О. Копиленко); Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему "Садді Ускендерій" великого Навої (І. Ле); Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (В. Стефаник); Тут [у другому класі] хлопці проходять нові шкільні науки (С. Васильченко); Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (О. Гончар); Найдосконаліші види матерії й форми її руху не можна пізнати без вивчення тих простих, але загальних елементів, які розкриваються фізикою (з журналу); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ,.. пішов у чабани (П. Тичина); - Ти у світ іди, Милий синочку, Ти усе спізнай (С. Руданський).
ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей),ПРАЦЮВА́ТИСЯзаст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИщо, ТРУЖДА́ТИСЯзаст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИрозм.,ПОТІ́ТИрозм.,МОЗО́ЛИТИСЯрозм.,ГАРУВА́ТИ[ГЕРУВА́ТИ][ГИРУВА́ТИ]заст.,КРЯ́ЖИТИдіал.,УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИрозм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); - Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); - Дивлюся, а серед них [бандитів] Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував [Матвій] день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев’яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); [Тірца:] А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).