-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | штурм | шту́рми |
родовий | шту́рму | шту́рмів |
давальний | шту́рму, шту́рмові | шту́рмам |
знахідний | штурм | шту́рми |
орудний | шту́рмом | шту́рмами |
місцевий | на/у шту́рмі | на/у шту́рмах |
кличний | шту́рме* | шту́рми* |
Словник синонімів
Словник антонімів
АТАКА | КОНТРАТАКА |
1. Навальний напад військ на ворога. | Зустрічний бій і навальний напад на ворога, який атакує. |
Атака ~ контратака ворожа, могутня, навальна, наша, неорганізована, несподівана, нестримна, раптова, рішуча, сильна, швидка; військ, ворога, партизанів, противника. Відбивати, починати, стримувати атаку ~ контратаку. Йти, кидатися, піднімати бійців, ходити в атаку ~ контратаку. | |
2. У перен. зн.: Рішуча дія, спрямована на досягнення якої-н. мети. | Зустрічні рішучі заходи, спрямовані на затримку чиїх-н. дій і на досягнення успіху зі свого боку. |
Атака ~ контратака навальна, наполеглива, (не)організована, несподівана, нестримна, раптова, рішуча, сильна, смілива; волейболістів, дзюдоїстів, спортсмена, футболіста, хокеїста. | |
Командувач їхав північним берегом Сиваша... Його командарми і комдиви знали випадки, коли він ходив в атаку разом із стрілецькими лавами... Начдив із своїми полками також на Литовському півострові з минулої ночі. Неймовірної завзятості атака невгавала там. Білі посилювали натиск, кинувши в контратаку... свою... дивізію (Ю. Яновський). | |
Атакований ~контратакований, атакувати ~контратакувати, атакуючий ~контратакуючий, штурм ~контратака Пор. ще: НАСТУП ~ ВІДСТУП
|