-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шморгону́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шморгоні́мо, шморгоні́м
2 особа шморгони́ шморгоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шморгону́ шморгонемо́, шморгоне́м
2 особа шморгоне́ш шморгонете́
3 особа шморгоне́ шморгону́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. шморгону́в шморгону́ли
жін.р. шморгону́ла
сер.р. шморгону́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шморгону́вши

Словник синонімів

ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИрозм., ОБШМО́РГУВАТИрозм.,ОБШУГУВАТИдіал.,ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).
ПІТИ́ (залишити якесь місце, товариство тощо), ПОДА́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ВІДДАЛИ́ТИСЯ, ЗАБРА́ТИСЯрозм.,РЕТИРУВА́ТИСЯзаст., жарт.;ЗНИ́КНУТИ[ЗНИ́КТИ], ЩЕ́ЗНУТИ, ВИ́СЛИЗНУТИрозм.,ШУ́СНУТИрозм.,ША́СНУТИрозм.,ША́СНУТИСЯрозм.,ШМОРГНУ́ТИ[ШМОРГОНУ́ТИ]розм. (непомітно, швидко). - Недок.: іти́[йти], подава́тися, відхо́дити, віддаля́тися, забира́тися, ретирува́тися, зника́ти, щеза́ти, вислиза́ти. Першим бажанням Черкашина було встати й піти геть (Л. Дмитерко); Я - геть подався. Шалом. Навмання. Я - геть подався, стомлений од люті (В. Стус); Люди сховалися в лісі, а коли татари відійшли, вони повернулися (збірник "Легенди та перекази"); Коли Віюк віддалився, Дід обернувся до Івана (І. Франко); Соцький наказав, щоб усі забиралися з кріпості, бо надходить вечір (А. Хижняк); [Живоглядов:] Надало мені приїхати на цю вечірку... Краще буде, коли я звідсіль ретируюсь... (Ю. Мокрієв); Дід Омелько ойкав, кректав і, нарешті, зник, ніби крізь землю провалився (З. Тулуб); Діти щезають за двері (Леся Українка); Казанцев.. тихо, по-котячи вислизнув з хати (І. Нечуй-Левицький); Тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (М. Коцюбинський); - Де батько мій? - крикнув Ладимир, але Степан уже шаснув з лавки і чвалав через майдан (В. Дрозд); Не виглядів [сотник], хто з його хвіртки шморгнув (Г. Квітка-Основ’яненко).
ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИрозм.,ХВИ́СЬКАТИрозм.,ЦВЬОХАТИ[ЦЬВО́ХАТИ]розм.,ЦЬВО́ХКАТИ[ЦВЬО́ХКАТИ]розм.,ШМО́РГАТИрозм.,ШЛЬО́ГАТИдіал.,ШВЯ́КАТИдіал.,ЧВЯ́ХАТИдіал.,ЦВИ́ГАТИ[ЦВІ́ГАТИ]діал.;СІКТИ́, ДЕ́РТИ[ДРА́ТИ]розм.,ПОРО́ТИрозм.,ЧУХРА́ТИрозм.,ПА́РИТИрозм.,РЕПІ́ЖИТИрозм.,ДАВА́ТИ ХЛЬО́РУ[ХЛЬО́СТУ]розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИрозм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИрозм. (карати, б’ючи чимсь гнучким); ПОЛОСУВА́ТИрозм.,СПИ́СУВАТИрозм. (залишаючи на тілі сліди ударів); БИЧУВА́ТИрозм. (перев. бичем), БАТО́ЖИТИ (перев. батогом); ХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. хворостиною); СУПО́НИТИрозм. (перев. ременем). - Док.: шмагну́ти, шмагону́ти, хльо́снути, стьобну́ти, хля́снути, хви́сьнути[хвиснути], цвьо́хнути[цьво́хнути], шморгну́ти, шморгону́ти, швя́кнути, чвя́кнути, цвигнути[цві́гнути], сікну́ти, сіконути, опереза́ти, опері́щити, ви́батожити. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Б. Грінченко); Він,.. хльоскаючи пужалном по намащеній дьогтем халяві, підійшов до Олі (Л. Юхвід); Він поспішав до вулиці.. і йшов швидко, хльостаючи себе стеком по лакованій халяві (Ю. Смолич); Нахльостували гуцулки свою їмостечку [попадю] по плечьох прутєм (Г. Хоткевич); Не стьобай коней, вони теж мають душу (М. Чабанівський); Вони, ..настьобуючи коней, продовжували погоню (Григорій Тютюнник); Явтух озирнувся й хляснув Воронька дубцем (Г. Епік); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях (Ю. Мушкетик); Цвьохає візник загодовану конячину (А. Шиян); Дядько Терешко стояв перед східцями і, цьвохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни (Д. Бедзик); Нагай боляче шморгнув старого Івана по плечах (Ю. Смолич); Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (І. Франко); Надбіжить маленький його пастушок, чвяхне батіжком, а бугай .. послушно вертається до стайні (Лесь Мартович); Змалечку любив [син] цвігати батогом малих песиків (І. Франко); Ще вчора їх могли топтати І сікти дротом батогів - Раби - сьогодні не раби: Шумлять знамена боротьби! (О. Олесь); Робила [баба] грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Хлопці перемінились, узяли нові пучки і стали пороти [відьму] (Г. Квітка-Основ’яненко); Циган як схопиться, як почне його [сина] чухрати нагаєм (збірник "Україна сміється"); Як її покладали парити, так вона рукою повела та й напустила на усіх, хто тут був, мару (Г. Квітка-Основ’яненко); Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку .. загубив (Остап Вишня); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розмахнувшись, щосили оперізує він тітку нагаєм по плечах (О. Гончар); - З жалю пуття не буде! - невгавав розлючений дядько Микита і, за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром, кричав (Л. Юхвід); Нагаями з уплетеним у ремінь свинцем полосували [карателі] спини неостережених васютинчан (І. Ле); Наші голі спини раз у раз доглядачі списували нагаями (Б. Грінченко); [Тірца:] Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Леся Українка); З правого боку скакав навперейми ханові Богдан Хмельницький - безжалісно батожив нагайкою свого білого огиря (Р. Іваничук); [Гаврило:] Догнав [Хведір] його надворі, та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (М. Кропивницький); Супонив, супонив [Кондратович], поки він не зомлів (О. Стороженко). - Пор. 2. би́ти, відшмага́ти.
ШМО́РГАТИрозм. (із сл. ніс - з шумом утягувати носом повітря), ХЛЮ́ПАТИрозм., ПІДТЯ́ГУВАТИ[ПІДТЯГА́ТИ]розм. - Док.: шморгнути, шморгону́ти, хлю́пнути, підтягти́[підтягну́ти]. Іванко шморгав носом, утирав його верхом долоні (В. Гжицький); Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом (Ю. Збанацький); Біля воза рюмсала Галька. Яшко теж підтягав носом (П. Панч).