-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | шліфува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | шліфу́ймо |
2 особа | шліфу́й | шліфу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | шліфува́тиму | шліфува́тимемо, шліфува́тимем |
2 особа | шліфува́тимеш | шліфува́тимете |
3 особа | шліфува́тиме | шліфува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | шліфу́ю | шліфу́ємо, шліфу́єм |
2 особа | шліфу́єш | шліфу́єте |
3 особа | шліфу́є | шліфу́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
шліфу́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | шліфува́в | шліфува́ли |
жін. р. | шліфува́ла |
сер. р. | шліфува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
шліфо́ваний |
Безособова форма |
шліфо́вано |
Дієприслівник |
шліфува́вши |
Словник синонімів
ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ [ВДОСКОНАЛЮВАТИ], ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ [ПІДНОВЛЯТИ], МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ [ОЗДОРОВЛЯ́ТИ], ПІДЛА́ТУВАТИ розм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ [ПІДТЯ́ГУВАТИ] розм. (перев. знання з якогось предмета). - Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити [вдоскона́лити], підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́ [підтягну́ти]. У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість - і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім’я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); - До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров’я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). - Пор. 2. виправля́ти.
ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ [ГЛЯНЦЮВА́ТИ] [ГЛЯНЦУВА́ТИ]. - Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).