-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | шкилюва́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | шкилю́ймо |
2 особа | шкилю́й | шкилю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | шкилюва́тиму | шкилюва́тимемо, шкилюва́тимем |
2 особа | шкилюва́тимеш | шкилюва́тимете |
3 особа | шкилюва́тиме | шкилюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | шкилю́ю | шкилю́ємо, шкилю́єм |
2 особа | шкилю́єш | шкилю́єте |
3 особа | шкилю́є | шкилю́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
шкилю́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | шкилюва́в | шкилюва́ли |
жін. р. | шкилюва́ла |
сер. р. | шкилюва́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
шкилюва́вши |
Словник синонімів
ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРОЧИ́ТИ розм., ДРОЧИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., РОЗДРО́ЧУВАТИ розм., ГРА́ТИ НА НЕ́РВАХ у кого, кому, розм., ШКИЛЮВА́ТИ діал.; ГВАЛТУВА́ТИ (собак). - Док.: подратува́ти, роздратува́ти, роздражни́ти, подражни́ти, роздразни́ти, подразни́ти, роздрочи́ти. - Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); Сердитого спиняти - гірш роздратувати (прислів’я); - Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс); Бився [Сергій] з дітворою, дражнив собак, - одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Л. Смілянський); З-за огорожі пухкий панич.. висолопив язика й дражнився... (А. Головко); Сердита, писана сойка на самітній смереці дразнить: "Сам собі винен! Еге! еге..." (І. Франко); Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз); Більше як півночі минуло, а під кущами все ще чуються тихі речі, переривані поцілунком та сміхом, що то дразниться, то лащиться (Г. Хоткевич); Баба Явдоха з Парасчиної тварі добре бачила, що кортить дівці, і навмисне дрочила її (О. Кониський); Вона буцім подавала йому палицю, але зараз же хапала її назад та й ховалася за круглий стіл. Дрочилася(Лесь Мартович); - Все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах); Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); Кишлаки якнайдалі оббігала [Чинар-бібі], щоб і собак не ґвалтувати (І. Ле). - Пор. насміха́тися.