-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шкаралу́па шкаралу́пи
родовий шкаралу́пи шкаралу́п
давальний шкаралу́пі шкаралу́пам
знахідний шкаралу́пу шкаралу́пи
орудний шкаралу́пою шкаралу́пами
місцевий на/у шкаралу́пі на/у шкаралу́пах
кличний шкаралу́по* шкаралу́пи*

Словник синонімів

ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНАрозм.,ШКАРЛУ́ПАрозм.,ШКАРЛУ́ПИНАрозм.,ШКАРАЛУ́ЩА[ШКАРАЛЮ́ЩА]розм.,ШКАРАЛУ́ЩИНАрозм.,ШКАРУ́ПА[ШКОРУ́ПА]діал.;ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́діал. (перев. з насіння соняшнику, проса, гречки тощо; також збірн.). Стоячи над шлюпкою, схожою на горіхову шкаралупу, Володя раптом згадав Інгу (О. Донченко); Кому грецькі горіхи, а кому шкаралупина... (С. Скляренко); Мініатюрний писанкарський візерунок набагато переконливіший на справжній яєчній шкарлупі (з журналу); Їх ждало маленьке човенце, справжня оріхова шкарлупина, навантажена всілякими припасами (Юліан Опільський); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами, неначе снігом (І. Нечуй-Левицький); Як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане: сама шкаралущина! (казка); Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (І. Франко); Гімназисти, реалісти і солдати-дезертири.. старанно лузають насіння, спльовуючи лузгу (О. Довженко); І знову наближалася зима, і знову мерзли ми в хаті і їли хліб наполовину з просяної луски (Л. Смілянський); Голова, мов горіхова лушпанина, тріснула (Панас Мирний); Жінки валялися по садках на ряднах, ..давили широкими задами соняшникову лушпу (Григорій Тютюнник); - А лупу ж для підсвинка брала твоя мати? (М. Стельмах). - Пор. 1. шкі́рка.
ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РАрозм.,ШКУРИ́НКАрозм.,ШКІ́РАрозм.,СКОРИ́НАрозм.,ШКОРИ́НАрозм.,ШКОРИ́НКАрозм.,ЕПІДЕ́РМІСбіол.;ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Раптом помітила [Зоня] на письмовому столі біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде); Темно-зелена оксамитна хвиля ледве просвічувала з-під сміття: шкурки з кавунів, насіння.. напливали від байдаків (Леся Українка); Варвара розрізала великого з тонкою рябою шкурою кавуна (В. Козаченко); В .. карафці плавали лимонні шкуринки (Ю. Збанацький); На дні пляшки бовтаються вибілілі скорини лимона (І. Чендей); Ілько наддер шкоринку з картоплі (М. Стельмах); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками і дружним тріскотом (Я. Качура). - Пор. шкаралу́па.

Словник фразеологізмів

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).