шведчина 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Шве́дчина | |
родовий | Шве́дчини | |
давальний | Шве́дчині | |
знахідний | Шве́дчину | |
орудний | Шве́дчиною | |
місцевий | на/у Шве́дчині | |
кличний | Шве́дчино* |
відмінок | однина | множина |
називний | шве́дчина | шве́дчини |
родовий | шве́дчини | шве́дчин |
давальний | шве́дчині | шве́дчинам |
знахідний | шве́дчину | шве́дчин |
орудний | шве́дчиною | шве́дчинами |
місцевий | на/у шве́дчині | на/у шве́дчинах |
кличний | шве́дчино | шве́дчини |
-2-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Шве́дчина | |
родовий | Шве́дчини | |
давальний | Шве́дчині | |
знахідний | Шве́дчину | |
орудний | Шве́дчиною | |
місцевий | на/у Шве́дчині | |
кличний | Шве́дчино* |
відмінок | однина | множина |
називний | шве́дчина | шве́дчини |
родовий | шве́дчини | шве́дчин |
давальний | шве́дчині | шве́дчинам |
знахідний | шве́дчину | шве́дчин |
орудний | шве́дчиною | шве́дчинами |
місцевий | на/у шве́дчині | на/у шве́дчинах |
кличний | шве́дчино | шве́дчини |