-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ша́нець ша́нці
родовий ша́нця ша́нців
давальний ша́нцю, ша́нцеві ша́нцям
знахідний ша́нець ша́нці
орудний ша́нцем ша́нцями
місцевий на/у ша́нці, ша́нцю на/у ша́нцях
кличний ша́нцю* ша́нці*

Словник синонімів

ОКО́П[ОКІ́П]військ. (земляна споруда, що служить укриттям, вогневою позицією та місцем спостереження), ША́НЕЦЬ. Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі (Григорій Тютюнник); Танк пройшов через окіп (О. Гончар); І окопались [наші] там і залягли, по шанцях ворога вогонь відкрили (П. Тичина).