-1-
іменник жіночого роду
(хустка) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шаль ша́лі
родовий ша́лі ша́лей
давальний ша́лі ша́лям
знахідний шаль ша́лі
орудний ша́ллю ша́лями
місцевий на/у ша́лі на/у ша́лях
кличний ша́ле* ша́лі*

Словник синонімів

ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов’язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́Крозм.,ХУ́СТАзаст., ПЛАТдіал.,ПЛАТИ́НАдіал.,ШИРИ́НКАдіал.; ШАЛЬ (перев. велика плетена чи ткана, іноді у вигляді трикутника). Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (М. Коцюбинський); На Уляні рясна спідниця з горошком, кофточка синя, хустина біла, як сніг (Григорій Тютюнник); Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами, пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти (прислів’я); Одягнувши вовняний плат з дрібними польовими чічками.., Марічка зібралася в дорогу (І. Чендей); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Н. Кобринська); Маруся вишиває сухозолотом тонку-тонесеньку ширинку (Ю. Федькович); Одержавши перший заробіток, він купить матері валянки і теплу шаль (О. Гуреїв).
-2-
іменник жіночого роду
(дрібниця) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шаль ша́лі
родовий ша́лі ша́лей
давальний ша́лі ша́лям
знахідний шаль ша́лі
орудний ша́ллю ша́лями
місцевий на/у ша́лі на/у ша́лях
кличний ша́ле* ша́лі*

Словник синонімів

ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов’язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́Крозм.,ХУ́СТАзаст., ПЛАТдіал.,ПЛАТИ́НАдіал.,ШИРИ́НКАдіал.; ШАЛЬ (перев. велика плетена чи ткана, іноді у вигляді трикутника). Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (М. Коцюбинський); На Уляні рясна спідниця з горошком, кофточка синя, хустина біла, як сніг (Григорій Тютюнник); Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами, пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти (прислів’я); Одягнувши вовняний плат з дрібними польовими чічками.., Марічка зібралася в дорогу (І. Чендей); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Н. Кобринська); Маруся вишиває сухозолотом тонку-тонесеньку ширинку (Ю. Федькович); Одержавши перший заробіток, він купить матері валянки і теплу шаль (О. Гуреїв).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шаль ша́лі
родовий ша́лі ша́лей
давальний ша́лі ша́лям
знахідний шаль ша́лі
орудний ша́ллю ша́лями
місцевий на/у ша́лі на/у ша́лях
кличний ша́ле* ша́лі*

Словник синонімів

ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б’ЯЗОК, ДРІБНО́ТАрозм.,ПУСТЕ́розм.,ДЕ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩОрозм.,ДУРНИ́ЦЯрозм.,ДУРНИ́ЧКАрозм.,НІКЧЕ́МНИЦЯрозм.,ДУ́РОЩІрозм.,МАЛИ́ЗНАрозм.,ПО́РОХрозм.,ПОЛО́ВАрозм.,БЕЗДІ́ЛЛЯрозм.,МІЗЕ́РІЯрозм.,МІЗЕРНЯ́зневажл., ПШИКзневажл.,МАРНИ́ЦЯдіал.,ФРА́ШКАдіал.,ШАЛЬдіал.;ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає [гуцул] такі речі, яких би ніхто не вибачив - і нараз образиться через дурницю, через дрібницю - і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб’язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); - Бач, подумав він, - не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра - не яка й різниця (А. Головко); - Товариство, переконуйтесь, наші кольки - то дурнички (А. Крижанівський);[Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, - дурощі та й годі (Марко Вовчок); [Михайло:] Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство - тлінь та порох, А торгувати братом - ох, брудота! (А. Кримський); - А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля - всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); - Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); - Додому повезеш [портсигар]? - питають його. - Я такої мізерні не повіз би,- каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).