-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чуди́ло чуди́ла
родовий чуди́ла чуди́л
давальний чуди́лові, чуди́лу чуди́лам
знахідний чуди́ла чуди́л
орудний чуди́лом чуди́лами
місцевий на/у чуди́лові, чуди́лі на/у чуди́лах
кличний чуди́ло чуди́ла

Словник синонімів

ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм.,ЧУДА́Ррозм.,ЧУДИ́ЛОрозм.,ЧУДІ́Йрозм.,ЧУДОДІ́Йрозм.,ХИМЕ́РНИКрозм.,ХИМЕ́РАрозм.,ПРОЯ́ВАрозм.,ПРИЧУ́ДАрозм.,ЕКСЦЕ́НТРИКзаст.;КУМЕ́ДНИК (той, хто викликає сміх). Треба заспокоювати цього дивака. Тямущий інженер, а боїться кожної дурниці, з кожної мухи ладен зробити отакенного слона (Ю. Шовкопляс); Іван Чорногорець був химерний чоловік. По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. Із цих оповідань фізіономія його вимальовувалась, як фізіономія сільського чудака в гіршому разі і оригінала - в кращому (І. Сенченко); - От чудар! Якісь там недоумкуваті дівчата сказали дурницю, а ти ось і на рідну матір, і на всіх лютуєш (Є. Кротевич); Мій товариш таки чудило був: усе щось зморозить (Г. Хоткевич); - Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал (Ю. Яновський); [Вареник:] Дементій Васильович вже навчилися пихи такої: ніби з тобою говорять, а дивляться он куди. Чудодій! (М. Кропивницький); Надрукована книжка про химерника із Яблунівки так і не потрапила на прилавки магазинів (Є. Гуцало); - Не раз я насипав йому шапку талярами, так ідучи й витрусить на порозі.. Такий химера! (П. Куліш); - Що це воно за проява: пані яка, "бариня", чи з простих? (А. Кримський); - Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (С. Васильченко); У цього калмикуватого кумедника, мабуть, таки не всі дома (М. Рудь).