чувячний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чув’я́чний | чув’я́чна | чув’я́чне | чув’я́чні |
родовий | чув’я́чного | чув’я́чної | чув’я́чного | чув’я́чних |
давальний | чув’я́чному | чув’я́чній | чув’я́чному | чув’я́чним |
знахідний | чув’я́чний, чув’я́чного | чув’я́чну | чув’я́чне | чув’я́чні, чув’я́чних |
орудний | чув’я́чним | чув’я́чною | чув’я́чним | чув’я́чними |
місцевий | на/у чув’я́чному, чув’я́чнім | на/у чув’я́чній | на/у чув’я́чному, чув’я́чнім | на/у чув’я́чних |