-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив чу́битися, чу́битись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чу́бмося, чу́бмось
2 особа чу́бся чу́бтеся, чу́бтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чу́битимуся, чу́битимусь чу́битимемося, чу́битимемось, чу́битимемся
2 особа чу́битимешся чу́битиметеся, чу́битиметесь
3 особа чу́битиметься чу́битимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чу́блюся, чу́блюсь чу́бимося, чу́бимось, чу́бимся
2 особа чу́бишся чу́битеся, чу́битесь
3 особа чу́биться чу́бляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чу́блячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чу́бився, чу́бивсь чу́билися, чу́бились
жін. р. чу́билася, чу́билась
сер. р. чу́билося, чу́билось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чу́бившись

Словник синонімів

БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯрозм., СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм., ТУ́ЗАТИСЯрозм., ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь - звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯрозм., ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). - Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. - Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна. - Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). - Пор. 1. боро́тися.