чотирирядний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириря́дний чотириря́дна чотириря́дне чотириря́дні
родовий чотириря́дного чотириря́дної чотириря́дного чотириря́дних
давальний чотириря́дному чотириря́дній чотириря́дному чотириря́дним
знахідний чотириря́дний, чотириря́дного чотириря́дну чотириря́дне чотириря́дні, чотириря́дних
орудний чотириря́дним чотириря́дною чотириря́дним чотириря́дними
місцевий на/у чотириря́дному, чотириря́днім на/у чотириря́дній на/у чотириря́дному, чотириря́днім на/у чотириря́дних