чотирикінцевий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирикінце́вий чотирикінце́ва чотирикінце́ве чотирикінце́ві
родовий чотирикінце́вого чотирикінце́вої чотирикінце́вого чотирикінце́вих
давальний чотирикінце́вому чотирикінце́вій чотирикінце́вому чотирикінце́вим
знахідний чотирикінце́вий чотирикінце́ву чотирикінце́ве чотирикінце́ві
орудний чотирикінце́вим чотирикінце́вою чотирикінце́вим чотирикінце́вими
місцевий на/у чотирикінце́вому, чотирикінце́вім на/у чотирикінце́вій на/у чотирикінце́вому, чотирикінце́вім на/у чотирикінце́вих