чоловічина 2 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(чоловік) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чолові́чина чолові́чини
родовий чолові́чини чолові́чин
давальний чолові́чині чолові́чинам
знахідний чолові́чину чолові́чин
орудний чолові́чиною чолові́чинами
місцевий на/у чолові́чині на/у чолові́чинах
кличний чолові́чино чолові́чини

Словник синонімів

ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
-2-
іменник жіночого роду
(м’ясо людини) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чолові́чина чолові́чини
родовий чолові́чини чолові́чин
давальний чолові́чині чолові́чинам
знахідний чолові́чину чолові́чин
орудний чолові́чиною чолові́чинами
місцевий на/у чолові́чині на/у чолові́чинах
кличний чолові́чино чолові́чини

Словник синонімів

ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чолові́чина  
родовий чолові́чини  
давальний чолові́чині  
знахідний чолові́чину  
орудний чолові́чиною  
місцевий на/у чолові́чині  
кличний чолові́чино*