-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чо́вгнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чо́вгнімо, чо́вгнім
2 особа чо́вгни чо́вгніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чо́вгну чо́вгнемо, чо́вгнем
2 особа чо́вгнеш чо́вгнете
3 особа чо́вгне чо́вгнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. чо́вгнув чо́вгнули
жін.р. чо́вгнула
сер.р. чо́вгнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чо́вгнувши

Словник синонімів

ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ[ШАРКОТА́ТИ]підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ[ШУРХОТІ́ТИ]підсил., ШУ́РКАТИдіал.; ШКРЬО́БАТИрозм (взуттям). - Док.: чо́вгнути, ша́ркнути, шу́рхнути, шурхонутипідсил.шу́ркнути, шурнути, шкрьо́бнути. По підлозі човгають десятки ніг (М. Чабанівський); Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (І. Кириленко); Хтось ішов по тротуару знизу, кілька пар, чувся сміх, підошви шаркали по асфальту (П. Загребельний); Троє піратів, порадившись, пішли з капітанського містка до радіорубки. Ось їх кроки шаркотять уже по шлюпдеку (М. Трублаїні).