чистоплемінний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чистоплемінни́й чистоплемінна́ чистоплемінне́ чистоплемінні́
родовий чистоплемінно́го чистоплемінно́ї чистоплемінно́го чистоплемінни́х
давальний чистоплемінно́му чистоплемінні́й чистоплемінно́му чистоплемінни́м
знахідний чистоплемінни́й, чистоплемінно́го чистоплемінну́ чистоплемінне́ чистоплемінні́, чистоплемінни́х
орудний чистоплемінни́м чистоплемінно́ю чистоплемінни́м чистоплемінни́ми
місцевий на/у чистоплемінно́му, чистоплемінні́м на/у чистоплемінні́й на/у чистоплемінно́му, чистоплемінні́м на/у чистоплемінни́х

Словник синонімів

ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин - який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙрідше,ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ[ЧИСТОПОРОДНИЙ], ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ[ПОРО́ДНИЙ]с.-г.Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко); У конюшні, в окремій загорожі, смугаста зебра лякливо косить очі на свого сусіда - чистокровного арабського жеребця (О. Донченко); На Вавілова його поява впливає, як удар батога на кровного скакуна (В. Собко); Відомо, що порідна худоба при однакових умовах годівлі, догляду і утримання дає більше продукції, краще оплачує затрачені корми і працю (з журналу).