чинбарити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чинба́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чинба́рмо | |
| 2 особа | чинба́р | чинба́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чинба́ритиму | чинба́ритимемо, чинба́ритимем |
| 2 особа | чинба́ритимеш | чинба́ритимете |
| 3 особа | чинба́ритиме | чинба́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чинба́рю | чинба́римо, чинба́рим |
| 2 особа | чинба́риш | чинба́рите |
| 3 особа | чинба́рить | чинба́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чинба́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чинба́рив | чинба́рили |
| жін. р. | чинба́рила | |
| сер. р. | чинба́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чинба́ривши | ||