-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чинба́р | чинбарі́ |
родовий | чинбаря́ | чинбарі́в |
давальний | чинбаре́ві, чинбарю́ | чинбаря́м |
знахідний | чинбаря́ | чинбарі́в |
орудний | чинбаре́м | чинбаря́ми |
місцевий | на/у чинбаре́ві, чинбарю́, чинбарі́ | на/у чинбаря́х |
кличний | чинба́рю | чинбарі́ |
Словник синонімів
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту - з телячих (А. Іщук); Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Юліан Опільський); - Батько її - наш сільський кушнір, виробляє людям файні киптарі (Т. Масенко).
ЧИНБА́РНЯ, ДУБИ́ЛЬНЯ, ГАРБА́РНЯ заст.; КУШНІ́РНЯ. Ковалі в кузнях зугарні, Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин - Всі працюють як один (Л. Первомайський); - У нас усе своє: і друкарня, і млин, і дубильня, і олійня (М. Стельмах); Такого [коня] може купити лише гарбарня на шкіру (П. Козланюк). - Пор. чинба́р.
ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її [хімії] поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). - Пор. чинба́р.