-1-
іменник чоловічого роду
(посада)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин чи́ни
родовий чи́ну чи́нів
давальний чи́ну, чи́нові чи́нам
знахідний чин чи́ни
орудний чи́ном чи́нами
місцевий на/у чи́ні на/у чи́нах
кличний чи́не* чи́ни*

Словник синонімів

ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛрідше;ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії - щодо державних службовців). Василь вернувся додому в сорок шостому в званні лейтенанта (І. Рябокляч); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко); - Ваше прізвище? - Федоров. - Чин? - Колишній полковник (О. Довженко); Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський).

Словник фразеологізмів

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про людину)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин чи́ни
родовий чи́ну чи́нів
давальний чи́ну, чи́нові чи́нам
знахідний чин чи́ни
орудний чи́ном чи́нами
місцевий на/у чи́ні на/у чи́нах
кличний чи́не* чи́ни*

Словник синонімів

ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛрідше;ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії - щодо державних службовців). Василь вернувся додому в сорок шостому в званні лейтенанта (І. Рябокляч); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко); - Ваше прізвище? - Федоров. - Чин? - Колишній полковник (О. Довженко); Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський).

Словник фразеологізмів

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин чини́
родовий чи́на чині́в
давальний чи́нові, чи́ну чина́м
знахідний чи́на чині́в
орудний чи́ном чина́ми
місцевий на/у чи́нові, чи́ні на/у чина́х
кличний чи́не чини́

Словник синонімів

ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКАірон.,КИТрозм.,ЦАБЕ́ ірон.,ПТАХірон.,ПТИ́ЦЯірон.,ЦЯ́ЦЯірон.,ЧИНуроч., заст.,ВА́ЖНИЦЯрозм. рідше.Українські думи здебільшого є творами, пов’язаними з певними історичними особами або з історичними явищами і періодами (М. Рильський); Поруч із Вишенським, Прокоповичем та Сковородою Самійло Величко - грандіозна наша літературна постать (з журналу); - Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Де ж, пак, було йому тоді до цього! У нього ж, бач, справи державної ваги. Фігура! (А. Головко); Видно шишка велика якась. Лице таке повне, чисте, і дивиться так суворо, по-панському (А. Тесленко); Фінансові кити; Брат його дружини тепер неабияке цабе (А. Дімаров); Дивувалися пастухи, ламали в гадках голови: - Хто він?Був, мабуть, важною птицею, коли з шаблями біля нього (О. Гончар); - Що ти просиш? Щоб я Гната не чіпав? А що ж він за цяця, що його чіпати не можна? (Григорій Тютюнник); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац (М. Стельмах); А що він за важниця (М. Номис).
-3-
іменник чоловічого роду
(спосіб; дія, вчинок)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин чи́ни
родовий чи́ну чи́нів
давальний чи́ну, чи́нові чи́нам
знахідний чин чи́ни
орудний чи́ном чи́нами
місцевий на/у чи́ні на/у чи́нах
кличний чи́не* чи́ни*

Словник синонімів

ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛрідше;ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії - щодо державних службовців). Василь вернувся додому в сорок шостому в званні лейтенанта (І. Рябокляч); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко); - Ваше прізвище? - Федоров. - Чин? - Колишній полковник (О. Довженко); Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський).

Словник фразеологізмів

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

чин чи́ном. Як належить, як годиться, як повинно бути. Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь); — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах). чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин чини́
родовий чи́на чині́в
давальний чи́нові, чи́ну чина́м
знахідний чи́на чині́в
орудний чи́ном чина́ми
місцевий на/у чи́нові, чи́ні на/у чина́х
кличний чи́не чини́

Словник синонімів

ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКАірон.,КИТрозм.,ЦАБЕ́ ірон.,ПТАХірон.,ПТИ́ЦЯірон.,ЦЯ́ЦЯірон.,ЧИНуроч., заст.,ВА́ЖНИЦЯрозм. рідше.Українські думи здебільшого є творами, пов’язаними з певними історичними особами або з історичними явищами і періодами (М. Рильський); Поруч із Вишенським, Прокоповичем та Сковородою Самійло Величко - грандіозна наша літературна постать (з журналу); - Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Де ж, пак, було йому тоді до цього! У нього ж, бач, справи державної ваги. Фігура! (А. Головко); Видно шишка велика якась. Лице таке повне, чисте, і дивиться так суворо, по-панському (А. Тесленко); Фінансові кити; Брат його дружини тепер неабияке цабе (А. Дімаров); Дивувалися пастухи, ламали в гадках голови: - Хто він?Був, мабуть, важною птицею, коли з шаблями біля нього (О. Гончар); - Що ти просиш? Щоб я Гната не чіпав? А що ж він за цяця, що його чіпати не можна? (Григорій Тютюнник); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац (М. Стельмах); А що він за важниця (М. Номис).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чин  
родовий чи́ну  
давальний чи́ну, чи́нові  
знахідний чин  
орудний чи́ном  
місцевий на/у чи́ні, по чи́ну  
кличний чи́не*  

Словник синонімів

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯкнижн., ОПЕРА́ЦІЯрозм., ЧИН уроч., УЧИ́Н[ВЧИН]заст., уроч.,ДІ́ЙСТВОзаст., ДІ́ЛАННЯдіал.;ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав - це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив [О. Маковей] гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). - Пор. 1. пра́ця.
СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИНв оруд. в. з означ., РОБв оруд. в. з означ.,ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУСкнижн. ПОЧЕРК, МАНЕРА[МАНІ́РАзаст.], МАНІ́Ррозм., ПО́БИТв оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКАрозм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). - Нібито не велика штука дерев’яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його [командувача] голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю - яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. - Поки пішки (М. Стельмах); - Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ["Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного] писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір - покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).