-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив чига́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чига́ймо
2 особа чига́й чига́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чига́тиму чига́тимемо, чига́тимем
2 особа чига́тимеш чига́тимете
3 особа чига́тиме чига́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чига́ю чига́ємо, чига́єм
2 особа чига́єш чига́єте
3 особа чига́є чига́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чига́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чига́в чига́ли
жін. р. чига́ла
сер. р. чига́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чига́вши

Словник синонімів

ПІДСТЕРІГА́ТИкого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИрозм.,СТОРОЖУВА́ТИрозм.,СОЧИ́ТИза ким-чим, розм.,ПИЛЬНУВА́ТИрозм.;ЧАТУВА́ТИкого, що, за ким-чим,ЧИГА́ТИна кого-що (перев. жертву, здобич). - Док.: підстерегти́, ви́стерегти, пристерегти́, присочи́ти, припильнува́ти, упильнува́ти[впильнува́ти]. Міг [дід] годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія (Г. Хоткевич); Три дні очей не показувала людям Параска. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, я й догадаюсь; побіжу, води їй унесу (Ганна Барвінок); Стерегли [хлопці] панів на битім шляху серед ночі (В. Кучер); - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... (Марко Вовчок); - Де ти бродив цілу ніч?.. - Тебе в садку сторожував (Григорій Тютюнник); Вирвавшись із ваших рук звірячих, довго я сочив вас по дорогах (П. Тичина); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Марко Вовчок); Поставить [Кіндрат] замасковану пастку, сам сідає за копами, чатує. Визирає, чи скоро голодний сусіда підсковзнеться (О. Ковінька); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький).
ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯкого, чого, ЧЕКА́ТИСЯрозм., ТРИВА́ТИзаст.; НАДЖИДА́ТИрозм., ПІДЖИДА́ТИрозм., ЗАЖИДА́ТИрозм. (не дуже довго); ВИЧІ́КУВАТИ, ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЖИДА́ТИ (терпляче когось, щось; слушного моменту); ЧАТУВА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАПІ́ТИ[ЧИПІ́ТИ]діал. (перев. вибираючи зручний момент для чогось); ПІДСТЕРІГА́ТИрозм. (затаївшись); ПАНТРУВА́ТИрозм. (виглядаючи когось). - Док.: почека́ти, дочека́тися, дочека́тирідкодіжда́ти, надіждати, діжда́тися, підіжда́ти, зажда́ти, ви́чекати, ви́ждати, підстерегти́. - А вас військовий якийсь чекає, - відчинивши Діденкові двері, попередила покоївка Даша (А. Головко); Я чекаю на тебе при каганці і співаю (В. Стефаник); Біля дверей стоять два чоловіки, чекають, щоб їм відчинили (О. Стороженко); Знадвору долетів гудок автомобіля. Шоферові, очевидно, надокучило ждати (О. Донченко); Третій день у дворі дожидали пана і ніяк не діждалися (Панас Мирний); Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь (І. Котляревський); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Одного вечора Олександра сподівалась Василя (М. Коцюбинський); У хаті підбілювали.. чекалося на гостя (В. Стефаник); - Треба тобі, Катре, ще потривати.., - каже Маруся. - Вже не сила моя тривати (Марко Вовчок); Двоє хлопців кожен раз родинно наджидали дівчину, тягнули її за руки, допомагаючи бігти (І. Ле); - Я до самого вечора його на цьому березі піджидав, усе думав, дожене (О. Гончар); На другий день увечері Чайчиха біля воріт зажидає. Вибігла дочка, вона її за руку: - Куди йдеш? Вернись! (Марко Вовчок); Василько вичікував, коли розійдуться робітники (А. Турчинська); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); - Я терпеливо ждатиму на тебе, вижидатиму тебе, як сходу сонця (І. Франко); Зоня завжди мала когось, хто коло неї упадав.., проводив з лекцій додому, чатував на неї, як ішли до школи (Ірина Вільде); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький); - А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима й не зазирай, але берися сама до роботи (Лесь Мартович); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і.. побили (І. Нечуй-Левицький); Тимофій пантрує під стовпом, коли кум ітиме із лісничим до корчми (Марко Черемшина).
ЧЕКА́ТИ (бути призначеним, неминучим для когось), ОЧІ́КУВАТИ, ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАТУВА́ТИрозм.- Що там чекає в чужій стороні? З чим і як повертатиму? (М. Коцюбинський); На станку очікував його недороблений горщик (Я. Качура); "Мене й мого сина ждуть злидні" (І. Нечуй-Левицький); Прокинусь - пусто! Робота дожидає: треба жити, треба діло робити (Марко Вовчок); Усі небезпеки і труднощі, які чигають на перекладача художнього твору, перелічити неможливо (М. Рильський); [1-а робітниця:] Але як же повертати нам, коли на фабриці чатує на нас смерть і ми не знаємо, де вона (Мирослав Ірчан).