-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | черготі́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | черготі́тиме | черготі́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | черготи́ть | черготя́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
черготячи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | черготі́в | черготі́ли |
жін. р. | черготі́ла |
сер. р. | черготі́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
черготі́вши |
Словник синонімів
СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев’яні та ін. предмети - утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ [СКРЕГОТІ́ТИ] підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу). - Док.: проскрипі́ти, прорипі́ти, скри́гнути, ри́пнути, скри́пнути. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (О. Стороженко); Трамвай дзвенів, скрипів, брязкотів - їхав (Л. Дмитерко); Ідуть наші круторогі, риплять вози (Марко Вовчок); Рипіли журавлі біля криниць (А. Головко); Веретена хурчали та десь за стіною скреготала снівниця (І. Нечуй-Левицький); Скреготіло залізо, видзвонювали мечі при блискавичних зустрічах (А. Хижняк); В клуні темно.. Стугонить під копитами земля, скригають немазані тачанки (Г. Косинка); А я браму запираю, а брама скрипоче (коломийка).