-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чва́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чва́кнімо, чва́кнім
2 особа чва́кни чва́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чва́кну чва́кнемо, чва́кнем
2 особа чва́кнеш чва́кнете
3 особа чва́кне чва́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. чва́кнув чва́кнули
жін.р. чва́кнула
сер.р. чва́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чва́кнувши

Словник синонімів

ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИпідсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИпідсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИрозм., ЧМА́КАТИрозм., ЧМАКОТІ́ТИпідсил. розм. - Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Збанацький); У ногах чавкотіла холодна вода (С. Чорнобривець); Брудно-сіре вариво з мокрого снігу чвакає під черевиками (В. Дрозд); Під ногами чвакотить болотяна твань (А. Хижняк); Прийшла весна і відтала земля стигло чмокала під ногами (В. Собко); Здавалося - йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ (О. Гончар); Драглисте багно огидно чвякало під ногами (Григорій Тютюнник); Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! - вже й під білизною чмакотить (Я. Баш). - Пор. 2. хлю́пати.