свого́ ча́су. 1. Колись, у минулому. Поміж підводами ходив той артилерійський технік, який свого часу підвозив Ясногорську (О. Гончар); Цікаво побувати у тих місцях, де свого часу гули гармати і йшли запеклі бої (З усн. мови).
2. У майбутньому, якщо буде необхідність. Мати вірила, що може статися щось незвичайне і що якась невідома сила прийде свого часу на поміч (З журналу).
у свій час. Те, що ми в свій час починали, бачите, пішло без сліду (Ю. Яновський); Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатні твори красного українського письменства по конкурсу, який буде об’явлено в свій час (М. Коцюбинський).