-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чар-зі́лля  
родовий чар-зі́лля  
давальний чар-зі́ллю  
знахідний чар-зі́лля  
орудний чар-зі́ллям  
місцевий на/у чар-зі́ллі, чар-зі́ллю  
кличний чар-зі́лля*  

Словник синонімів

ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́заст. (знахарський напій). Та вийняла [Маруся] з-за пазухи Циганчині чари, Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари (Л. Боровиковський); Як поїхав козаченько яром, - Перелита доріженька чаром (пісня); [Хома:] Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати (М. Старицький); А потім якось дав їм сіна, а те сіно виявилось чар-зіллям, і коні султанські, попробувавши, одразу на мову здобулися (О. Гончар); Ой є в мене таке зілля близько перелазу; Як дам тобі напитися, забудеш одразу (пісня); Ой чи мені, любку, дання, чи мені сухоти? Нема мені вночі спання, ані вдень роботи (коломийка).