-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Чаба́н Чаба́ни
родовий Чаба́на Чаба́нів
давальний Чаба́нові, Чаба́ну Чаба́нам
знахідний Чаба́на Чаба́нів
орудний Чаба́ном Чаба́нами
місцевий при Чаба́нові, Чаба́ні при Чаба́нах
кличний Чаба́не, Чаба́н Чаба́ни
відмінок однина множина
називний чаба́н чабани́
родовий чабана́ чабані́в
давальний чабано́ві, чабану́ чабана́м
знахідний чабана́ чабані́в
орудний чабано́м чабана́ми
місцевий на/у чабано́ві, чабані́ на/у чабана́х
кличний чаба́не чабани́

Словник синонімів

ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИРзаст.;ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИКзаст., СТАДА́Рдіал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИКзаст., ГАЙДА́Рдіал.,ГАЙДА́Йдіал.,ЛИЧМА́Ндіал. (овець); ВА́ТАГ (старший чабан); ОТА́РНИК (овець і кіз); КОЗІ́Й, КОЗА́Рдіал. (кіз); СВИНА́Р, СВИНОПА́С (свиней); ГУСІ́Й, ГУСЯ́ТНИК (гусей); ВОЛОПА́С, ВОЛОВИ́К, ВОЛЯ́Р (волів). Добрий пастух не покине своє стадо (прислів’я); Ані білий гусак, ані грива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря (І. Франко); Похмуро супилися чабани й табунники, для яких кочування було найважчою і найвідповідальнішою роботою (З. Тулуб); - Хіба ви самі платите гуртівникам акуратно? (П. Козланюк); Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка); Тут стояв уже старший вівчар, ..стадар до коней (В. Гжицький); Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); Чабани розшукували в степах свої розметені бурею отари (О. Гончар); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (І. Нехода); Уже з села ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко); - Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (П. Чубинський); Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (прислів’я); Ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (А. Турчинська); Козар сміється очима до своїх кіз (М. Коцюбинський); У хорошого свинаря і свинка як картинка (прислів’я); Ще й від землі тебе не видно, а вже ти свинопас, уже ти в неволі, уже ти в когось попихач! (О. Гончар); - У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти (М. Стельмах); Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Л. Глібов); І тільки волопас там сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); - Я піду оджену волів до воловика (Л. Яновська); На засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи (Григорій Тютюнник).
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Чаба́н Чаба́ни
родовий Чаба́на Чаба́нів
давальний Чаба́нові, Чаба́ну Чаба́нам
знахідний Чаба́на Чаба́нів
орудний Чаба́ном Чаба́нами
місцевий при Чаба́нові, Чаба́ні при Чаба́нах
кличний Чаба́не, Чаба́н Чаба́ни
відмінок однина множина
називний чаба́н чабани́
родовий чабана́ чабані́в
давальний чабано́ві, чабану́ чабана́м
знахідний чабана́ чабані́в
орудний чабано́м чабана́ми
місцевий на/у чабано́ві, чабані́ на/у чабана́х
кличний чаба́не чабани́

Словник синонімів

ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИРзаст.;ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИКзаст., СТАДА́Рдіал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИКзаст., ГАЙДА́Рдіал.,ГАЙДА́Йдіал.,ЛИЧМА́Ндіал. (овець); ВА́ТАГ (старший чабан); ОТА́РНИК (овець і кіз); КОЗІ́Й, КОЗА́Рдіал. (кіз); СВИНА́Р, СВИНОПА́С (свиней); ГУСІ́Й, ГУСЯ́ТНИК (гусей); ВОЛОПА́С, ВОЛОВИ́К, ВОЛЯ́Р (волів). Добрий пастух не покине своє стадо (прислів’я); Ані білий гусак, ані грива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря (І. Франко); Похмуро супилися чабани й табунники, для яких кочування було найважчою і найвідповідальнішою роботою (З. Тулуб); - Хіба ви самі платите гуртівникам акуратно? (П. Козланюк); Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка); Тут стояв уже старший вівчар, ..стадар до коней (В. Гжицький); Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); Чабани розшукували в степах свої розметені бурею отари (О. Гончар); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (І. Нехода); Уже з села ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко); - Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (П. Чубинський); Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (прислів’я); Ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (А. Турчинська); Козар сміється очима до своїх кіз (М. Коцюбинський); У хорошого свинаря і свинка як картинка (прислів’я); Ще й від землі тебе не видно, а вже ти свинопас, уже ти в неволі, уже ти в когось попихач! (О. Гончар); - У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти (М. Стельмах); Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Л. Глібов); І тільки волопас там сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); - Я піду оджену волів до воловика (Л. Яновська); На засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи (Григорій Тютюнник).