-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ціли́тель | ціли́телі |
родовий | ціли́теля | ціли́телів |
давальний | ціли́телеві, ціли́телю | ціли́телям |
знахідний | ціли́теля | ціли́телів |
орудний | ціли́телем | ціли́телями |
місцевий | на/у ціли́телеві, ціли́телю, ціли́телі | на/у ціли́телях |
кличний | ціли́телю | ціли́телі |
Словник синонімів
ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар). Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Д. Ткач); Лікар Яким’юк згадує академіка Яворницького як людину, що збагатила його духовно, допомогла стати справжнім медиком (М. Шаповал); Христина послала за доктором. Прийшов доктор і ледве одходив її (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що його виписував той самий ескулап, який і приймав на лікування (Ю. Збанацький); Дід-лічець уже заново перев’язав рани, приклав до них зілля (А. Хижняк); У багатьох завмирало серце, коли ступали до кабінету знаменитого цілителя (В. Большак); Вона [смола мумійо] була відома Арістотелю, нею користувалися східні зцілителі (з журналу); - Ти, Левку, - каже дружина, - коли в тебе ядуха, до дохторів не ходи - всі вони коновали (І. Драч).