-1-
іменник чоловічого роду
(запара) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цід  
родовий ці́ду  
давальний ці́ду, ці́дові  
знахідний цід  
орудний ці́дом  
місцевий на/у ці́ді, по ці́ду  
кличний ці́де*  

Словник синонімів

ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА[РО́ЩИНАрозм.], ЗАПА́РКАрозм.,ЦІДдіал.Пахло [в хаті] свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник); Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев’яною лопатою клала тісто на розпечений черінь (С. Журахович); Кислий дух поту й рощини.. заліг у пекарні (М. Коцюбинський); - Скинула я горщичок... запарку заварила (Панас Мирний).