цвітучий 1 значення

-1-
прикметник
(укритий цвітом) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цвіту́чий цвіту́ча цвіту́че цвіту́чі
родовий цвіту́чого цвіту́чої цвіту́чого цвіту́чих
давальний цвіту́чому цвіту́чій цвіту́чому цвіту́чим
знахідний цвіту́чий, цвіту́чого цвіту́чу цвіту́че цвіту́чі, цвіту́чих
орудний цвіту́чим цвіту́чою цвіту́чим цвіту́чими
місцевий на/у цвіту́чому, цвіту́чім на/у цвіту́чій на/у цвіту́чому, цвіту́чім на/у цвіту́чих