-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив цвірі́нькнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа цвірі́нькне цвірі́нькнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. цвірі́нькнув цвірі́нькнули
жін.р. цвірі́нькнула
сер.р. цвірі́нькнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цвірі́нькнувши

Словник синонімів

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ[ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ[ЦВІРКОТІ́ТИ]підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ[СВЕРГОТІ́ТИ]розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. - Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів’ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). - Пор. 2. співа́ти.