цвигнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | цви́гнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | цви́гнімо, цви́гнім | |
2 особа | цви́гни | цви́гніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цви́гну | цви́гнемо, цви́гнем |
2 особа | цви́гнеш | цви́гнете |
3 особа | цви́гне | цви́гнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | цви́гнув | цви́гнули |
жін.р. | цви́гнула | |
сер.р. | цви́гнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
цви́гнувши |