-1-
іменник жіночого роду
(корогва; військовий загін) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хоруго́в хоругви́
родовий хоругви́ хоруго́в
давальний хоругві́ хоругва́м
знахідний хоруго́в хоругви́
орудний хоругво́ю хоругва́ми
місцевий на/у хоругві́ на/у хоругва́х
кличний хору́гве* хоругви́*

Словник синонімів

КОРОГВА́[КОРОГО́В] (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́[КОРУГО́В]діал., ХОРУГВА́[ХОРУГО́В]заст., ХОРО́ГВА́заст.Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Поховали громадою, Як слід, позакону (Т. Шевченко); Марія, як поводарка, несла в руках, мов корогов, розкидясту гілку чорнокленини (Панас Мирний); Тільки що винесли маму на кладовище, з коругвами, з попами, по-християнськи (М. Коцюбинський); За панотцем рушила півча, а за нею значкові понесли хоругви й стяги, за якими вже посунули всі козаки (М. Старицький); Хорогви носили цариною - на врожай (Ю. Яновський).
ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́рідше,СТЯГуроч.,КОРОГВА́[ХОРОГВА́][КОРУГО́В][ХОРУГО́В][КОРУГВА́][ХОРУГВА́]заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТперев. заст. (також прапор кавалерійської частини, царської особи або глави держави); ПРАПОРЕ́ЦЬ (на флоті, сигнальний). З своїх подертих сорочок Ми прапор в темну ніч пошили І кров’ю власною скропили (О. Олесь); Над усіма наметами воєвод попіднімали знамена та корогви (І. Нечуй-Левицький); Легенький вітрець надимав полум’яний стяг (Л. Юхвід); З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває, З бунчуками, хоругвами Московців стрічає (дума); На головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля (Н. Рибак); Йосип Максимович підняв угору червоний прапорець, подаючи сигнал (О. Донченко).