-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хми́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хми́каймо
2 особа хми́кай хми́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хми́катиму хми́катимемо, хми́катимем
2 особа хми́катимеш хми́катимете
3 особа хми́катиме хми́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хми́каю хми́каємо, хми́каєм
2 особа хми́каєш хми́каєте
3 особа хми́кає хми́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хми́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хми́кав хми́кали
жін. р. хми́кала
сер. р. хми́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хми́кавши

Словник синонімів

МУГИ́КАТИрозм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"),ГМИ́КАТИрозм.,ХМИ́КАТИрозм.,МУ́КАТИрозм. - Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Яновський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця, але він стримувався, тільки сопів і гмикав, мовби відкашлювався (П. Загребельний); Вусате обличчя обертається за співчуттям до Плачинди, але той тільки невиразно хмикає: мовляв, кожен по-своєму господарює (М. Стельмах); Тимофій тільки мукав та гикав (Панас Мирний).