-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хліб-сі́ль  
родовий хлі́ба-со́лі  
давальний хлі́бу-со́лі, хлі́бові-со́лі  
знахідний хліб-сі́ль  
орудний хлі́бом-сі́ллю  
місцевий на/у хлі́бі-со́лі  
кличний хлі́бе-со́ле*  

Словник синонімів

ХАРЧІ́ (те, що їдять і п’ють; їстівні запаси), ХАРЧч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБрозм., ХЛІБ-СІ́ЛЬрозм.; ПРОВІА́НТрозм. (також заст. - запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); - Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів’я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); - Я людям служу, громаді служу - так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); [Горпина:] Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під’їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). - Пор. 1. ї́жа, стра́ва.