-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хля́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хля́паймо
2 особа хля́пай хля́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хля́патиму хля́патимемо, хля́патимем
2 особа хля́патимеш хля́патимете
3 особа хля́патиме хля́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хля́паю хля́паємо, хля́паєм
2 особа хля́паєш хля́паєте
3 особа хля́пає хля́пають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хля́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хля́пав хля́пали
жін. р. хля́пала
сер. р. хля́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хля́павши

Словник синонімів

ЛИ́ТИ (сильно, безперервно текти - про дощ), ЛЛЯ́ТИрідше,СИ́ПАТИ, ЦІДИ́ТИ, ПЕРІ́ЩИТИпідсил.,ХЛЯ́ПАТИрозм.,ХЛЯПОТІ́ТИпідсил. розм.,ПРА́ТИпідсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ТЮ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́РИТИ підсил. розм.,ПОРО́ТИпідсил. розм.,ХЛЮЩА́ТИпідсил. розм.Осінь була дощова: від другої пречистої як почалися дощі, та день у день лили (Панас Мирний); Вночі лляв дощ (О. Кобилянська); І поїзд помчав повз Муравський, а назустріч сипав густий дощ (П. Автомонов); Зимний дощ цідив, як із відра (І. Франко); Іван.. дивився у вікно, слухав довколишню метушню і шум зливи, що періщила дощовими батогами (П. Колесник); Надворі свистав вітер та хляпав рясний дощ (І. Франко); Теплий рясний дощ хляпотів усю ніч, наче це була весна, а не середина грудня (Л. Первомайський); Ще хоч би не путь така! А то цілу ніч дощ прав, ще й тепер присипає (Панас Мирний); Дощ репіжить, новий віз і вся упряж мокнуть коло самого навісу (В. Кучер); Надворі тюжить дощ (С. Васильченко); Чи чуєш, як порошить, як зашелестіло, як піжить дощ та крупа? (І. Нечуй-Левицький); А той [вітер] як погнав хмару, як почав пірить дощ (П. Чубинський); Дощ так і поре (Словник Б. Грінченка); Хай хоч ще й дощі холодні хлющатимуть.., все одно швидко настануть чудові теплі дні (Ю. Збанацький). - Пор. 3. іти́, 1. лину́ти.
ЛЯ́СКАТИ (видавати різкі звуки, ударяючи по чому-небудь), ТРЯ́СКАТИ[ТРА́СКАТИдіал.], ХЛЯ́ПАТИрозм. - Док.: ля́снути, тря́снути, хля́пнути. Вже [Давид] не ляскає хвірткою, а по-хазяйськи зачиняє її (М. Стельмах); [Мати:] Оступися, злидню! (Штурхає хлопця і заходить в хату, тряснувши дверима) (Леся Українка); Вітер хляпав відчиненою кватиркою (П. Автомонов).
ХЛЮ́ПАТИ (про воду, рідке болото тощо - просочуючись, протікаючи, утворювати характерні звуки - плескіт), ХЛЯ́ПАТИ розм.,ХЛЮЩА́ТИрозм.,ПЛЮЩА́ТИрозм. - Док.: хлю́пну́ти, хля́пнути, хлю́снути, плю́снути. Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях (Л. Дмитерко); Чим далі, тим ставало грузькіше, і вже у багатьох солдатів хляпало у чоботях (В. Большак); - Ноги грузнуть, аж в постолах хлющить (М. Коцюбинський); Під ногами плющав розмочений ґрунт (О. Десняк). - Пор. ча́вкати.

Словник фразеологізмів

ля́пати (хля́пати) ву́хами, зневажл. Бути неуважним, незібраним, не зважати на що-небудь і т. ін. — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (А. Головко); Вона вже прикидає собі.. А поки що каже будівельникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (О. Гончар).