хлопцювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хлопцюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хлопцю́ймо | |
2 особа | хлопцю́й | хлопцю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хлопцюва́тиму | хлопцюва́тимемо, хлопцюва́тимем |
2 особа | хлопцюва́тимеш | хлопцюва́тимете |
3 особа | хлопцюва́тиме | хлопцюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хлопцю́ю | хлопцю́ємо, хлопцю́єм |
2 особа | хлопцю́єш | хлопцю́єте |
3 особа | хлопцю́є | хлопцю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
хлопцю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | хлопцюва́в | хлопцюва́ли |
жін. р. | хлопцюва́ла | |
сер. р. | хлопцюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хлопцюва́вши |