хлопкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хлопкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хлопку́ймо | |
2 особа | хлопку́й | хлопку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хлопку́ю | хлопку́ємо, хлопку́єм |
2 особа | хлопку́єш | хлопку́єте |
3 особа | хлопку́є | хлопку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | хлопкува́в | хлопкува́ли |
жін.р. | хлопкува́ла | |
сер.р. | хлопкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хлопкува́вши |