-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хли́ськати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хли́ськаймо
2 особа хли́ськай хли́ськайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хли́ськатиму хли́ськатимемо, хли́ськатимем
2 особа хли́ськатимеш хли́ськатимете
3 особа хли́ськатиме хли́ськатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хли́ськаю хли́ськаємо, хли́ськаєм
2 особа хли́ськаєш хли́ськаєте
3 особа хли́ськає хли́ськають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хли́ськаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хли́ськав хли́ськали
жін. р. хли́ськала
сер. р. хли́ськало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хли́ськавши

Словник синонімів

ПИ́ТИщо і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИрозм., ПИ́ТОНЬКИпестл. дит., ПИТКИпестл. дит.; ПИВА́ТИрозм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИрозм.,ЦІДИ́ТИрозм. (повільно, пропускаючи рідину крізь зуби); СЬО́РБАТИрозм., ПОСЬО́РБУВАТИ розм.,ПРИСЬО́РБУВАТИрозм. (повільно, перев. видаючи при цьому характерні звуки); ХЛЕБТА́ТИ[ХЛЕПТА́ТИ]розм., ХЛЕБЕСТА́ТИрозм., ХЛИ́СЬКАТИдіал. (про тварин - захоплюючи рідину язиком; про людину - перев. невеликими ковтками); СМАКУВА́ТИщо, чим, ТЯГТИ́[ТЯГНУТИ]що, ЦМУ́ЛИТИ[ЦМО́ЛИТИ]що, розм. (повільно, насолоджуючись); КОВТА́ТИ розм.,ГЛИТА́ТИрозм. (із сл. на означення рідини - жадібно, великими ковтками); ХЛИСТА́ТИрозм., ДУ́ТИрозм., ДУ́ДЛИТИ вульг.,ЖЛУКТИ́ТИ[ЖЛУКТА́ТИ] вульг., ЛИГА́ТИвульг. (жадібно, випиваючи велику кількість). [Лукаш:] Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров?Спивай!Спивай! (Леся Українка); І їстоньки - не їм, і питоньки - не п’ю. Та виглядаю все зозуленьку мою (Л. Глібов); - Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Скульптор сидів на ґанку біля контори і спокійно попивав добуту з чемодана мінеральну воду (О. Гончар); Вони розмістилися в неробочому кабінеті сера Грегора і посмоктували якесь питво (Ю. Смолич); Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий час (Панас Мирний); В загоні триста корів; яка лежить, яка стоїть, інша смокче воду з чаші автопоїлки (І. Волошин); Батюта.. неквапно цідить пиво (Є. Гуцало); Дорош.. устав, напився води (чути було, як він жадібно, спрагло сьорбав її з кухля) (Григорій Тютюнник); Дотягнувшись до води, він упав над нею, став пожадливо по-собачому хлебтати (О. Гончар); - Годі вже хлептать цей чай! (І. Нечуй-Левицький); Так і смаже уста, так і суше у роті. Раз по раз вона хлиська воду (Панас Мирний); Хома Лихо припадає до відра, довго тягне холодну чисту воду (К. Гордієнко); А чорниця п’є - не нап’ється. - Вона, мабуть, вже цілісіньке відерце вицмулила, - кажу, - та все цмулить (Марко Вовчок); Цмолить [худоба], прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п’є не нап’ється (Григорій Тютюнник); Огей байдуже, поволі ковтає чай (О. Досвітній); Він дожидавсь тогді вертепа, Хлистав з нудьги Охтирський мед (І. Котляревський); Вже чого-чого, а молока по самі очі вистачає. І сама п’є, з відра прямо дудлить, і додому несе (І. Рябокляч); Микола той чай жлуктить, як віл (М. Рудь); - Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер (Григорій Тютюнник).