хитнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хитну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хитні́мо, хитні́м | |
2 особа | хитни́ | хитні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хитну́ | хитнемо́, хитне́м |
2 особа | хитне́ш | хитнете́ |
3 особа | хитне́ | хитну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | хитну́в | хитну́ли |
жін.р. | хитну́ла | |
сер.р. | хитну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хитну́вши |